0443370027
0683370027
sale@orangepark.ua
044 337-00-27
068 337-00-27
Новини
7 Листопада 2019

Сусіди Orange Park: Олександр Ширін – поет, якого надихають рідні стіни

Продовжуємо знайомити жителів нашого ЖК з цікавими сусідами. Сьогодні героєм традиційного інтерв'ю став поет Олександр Ширін. Він не тільки поділився з нами своїми філософськими міркуваннями на тему поезії в сучасному житті, а також розповів про свій челлендж про схуднення.

 

- Пане Олександре, розкажіть про Вашу творчість, як Ви стали поетом?

- Людина не приймає рішення стати поетом, швидше це поезія сама нас вибирає. Так повелося ще з шкільних часів. Перші вірші були такі незграбні, почасти смішні, з яких посміхалися навіть вчителі. Серйозних тем я вже торкнувся в більш зрілому віці.

- Як шукайте натхнення для нових поезій? Що Вас найбільше надихає?

- Шукаю скрізь і в усьому. Що чіпляє, про те і пишу. Іноді в сірості буття черпаю натхнення, а іноді - в яскравості. Адже життя вона не може бути завжди яскравим. І завжди сумним також не може бути.

Поздним вечером дождь стеной,
Капли быстро стучат по стёклам.
Вся одежда насквозь промокла
И не видно, что слезы рекой.

Шум колес не заглушит боль,
Темнота не укроет грусти,
Может, время пройдет, - отпустит...
- Нет, не спрашивай, что со мной...

У таксиста усталый взгляд...
Свет от фар маяками в бездну...
Все страдания бесполезны...
Кот на кухне мне будет рад...

Закричать, чтобы мысли прочь?
Или крепким прижечь - забыться!
Бесконечно тянется ночь...
Жаль, что все это мне не снится.

С каждым разом короче грусть.
Фразы жестче, взгляд холоднее.
Повторится опять?... И пусть...
Я теперь в сотни раз сильнее.

Эхом стук каблуков во дворы...
Капли с крыш... И кругами в лужах...
Ключ в замок... Свет... И плачь навзрыд...
Кот в ногах... Пьяный храп... И ботинки мужа.

 

02.10.2019

 

Мене надихає щось буденне, просте, що інші люди найчастіше зовсім не помічають, просте і, в той же час, радісне. Абсолютно точно - я намагаюся уникати політичних тем.

- Чи надихає Вас місце, де ви живете?

- А вдома найкраще і пишеться: рідні стіни надихають. В основному, вдома і пишу. Надихають навіть птахи, що співають за вікном вранці: так, вони дійсно хороші.

Время… Время течет сквозь пальцы.
Ты не видишь, а жизнь случается.
Дети мигом растут и взрослеют:
Миг… и в крохотной мягкой постели

Мы им ласково песни пели…
Миг…мы с ними идем на качели…
Миг… за школьные парты сели…

Время… Все время мы ждем чего-то,
То ли встречу, то ли работу,
То ли отпуска, то ли субботы…

Время… Время в часах считали…
Время нужное упускали…
Время часто впустую теряли…

Утро… Рассвет… Соловьи запели.
Дни… Недели… Года летели...
Миг – единственное богатство,
Но и он может вмиг прерваться.


31.05.2018

 

- Як приходить муза?

- Так зовсім по-різному. Буває раптово застане і потрібно терміново записати, хоча під рукою немає ні ручки, ні блокнота. Тоді в хід йдуть серветки і навіть банкноти. Буває, натхнення приходить за кермом, а я їду по трасі і ніде зупинитися. Тоді вихід один - наговорити на диктофон.

- Ось в юності багато хто пише. А потім з часом, подорослішавши, втрачають талант. Як Вам вдалося його зберегти?

- Це дійсно так. По суті поезія - це одкровення, одкровення самого поета, яке ти висловлюєш через рядки. Найчастіше, це одкровення сприймається читачами не так серйозно, як автором, і це поета дуже сильно закриває.

 - Ви зняли кілька відеороликів на ваші поезії. Дуже трендова ідея: плануєте продовжити цю традицію?

- Дякую! Повсякденна метушня настільки поглинає нас і ритм сучасного життя рідко дозволяє усамітнитися, просто сісти і почитати поезію. Люди вважають за краще слухати, дивитися і вже не читати: навіть короткі тексти напружують.

Відеоролик - це був вимушений хід, щоб достукатися до аудиторії і привернути більше уваги.

 

- Ваш перший збірник був опублікований кілька років тому. Нещодавно в одному з постів facebook Ви згадали про нову збірку поезії. Коли планується вихід?

- Вірно, планую. Але для цього гроші потрібні. Такі збірки видаються, найчастіше, за рахунок автора. Поезія, як ви знаєте, не приносить заробітку. Можливо хтось десь там і живе поезією, але це важка праця.

- Яка взагалі процедура публікації збірки поезій?

- В першу чергу, потрібен редактор. Мій перший збірник, наприклад, редагував мій викладач - духовний наставник. З другою збіркою ще нічого не вирішено. Він по наповненню готовий, матеріалу більш ніж достатньо, а ось все, що стосується організаційної частини і фінансової складової - це все під питанням.

- Як поширювали першу збірку поезії?

- Я частково роздавав знайомим, кому це було цікаво, хто підтримував мене на перших порах. Купують, в-основному, друзі, але багато примірників ще залишилося.

Розумієте, поезія - така специфічна штука, що мало кому цікава. Та й взагалі у нас зараз таке покоління - мало хто взагалі читає, а поезію читають ще менше.

До речі, мої книги виставлені на полицях для буккросингу в ЖК. Я сподіваюся за допомогою цього інтерв'ю привернути увагу сусідів до моєї творчості.

- Ми стежили за вашим челленджем в facebook про схуднення. Сусіди Orange Park також брали участь?

- Ні, сусіди, на жаль, не брали участі. Очевидно, що вони стежили за моїми результатами: потім при зустрічі говорили, що теж почали бігати.

Я ж бігав зі старим приятелем. Головною метою даного челенджу була допомога йому в позбавленні від шкідливих звичок. Зокрема, від куріння. Він ну дуже багато курив. А також, звичайно, долучити його до спорту. Але, на жаль, він виявився абсолютно не підготовленим, не спортивною людиною, і набрав ще більше, ніж скинув. Він скинув 6 кг, а набрав після закінчення нашого змагання - 12 кг. Тому єдиний позитивний ефект тільки те, що він все-таки кинув курити.

- До речі, Ваш челлендж підштовхнув нас до ідеї проведення подібного змагання серед сусідів всього комплексу. Адже здоровий спосіб життя, спорт і правильне харчування - популярна тенденція всього цивілізованого світу, і ми хотіли б долучити до цього всіх наших жителів. І, звичайно, ж переможець отримає цінний приз. З весни, наприклад, будемо проводити заняття з йоги у внутрішньому дворі.

- З весни, з понеділка - це не працює. Потрібно почати саме зараз.

- Але вже не комфортно і досить холодно, щоб на вулиці займатися йогою.

- Згоден з Вами, якщо займатися на вулиці, то варто дочекатися тепла.

 - А Вам особисто вдалося досягти поставлених цілей?

- Звичайно, я досяг поставлених цілей! Я скинув майже 11 кг за 2 місяці, проте не за 3, як планувалося раніше.

- Вітаємо!

- Порадьте сусідам найкращі місця для пробіжок поблизу ЖК Orange Park.

- Я бігав навколо озера Доброго Дуба. З комплексу потрібно повернути праворуч, потім уздовж дубового гаю і назад з боку села Гатне повернутися додому. Але не рекомендую цей маршрут в дощову погоду. Також відмінне місце для пробіжок - стадіон в місцевій школі.

- Так, до речі, ось буквально недавно там встановили обладнання для work out і street fight.

- Не знав, дякую за підказку.

- А в лісі через дорогу не бігали?

- Ні, не бігав. Як ви говорите, «з весни» спробую (посміхається).

 

Под холодным осенним дождем
Так обманчивы блики на лицах,
То ли слезы блестят на ресницах,
То ли капли дождя. Слышишь гром?

То ли это беснуется небо
То ли сердце так бьётся в груди,
Понимая, что все позади.
Может, это мираж, может небыль?

Больше взглядам не встретиться вскользь...
То ли пропасть... И руки все дальше.
Нить потеряна. Жить во вчерашнем
Невозможно. Ну что ж. Не сбылось.


03.08.2019

Заказать звонок